Минув рік відтоді, як школи та університети по всій Польщі повністю перейшли на дистанційне навчання. Спершу це здавалося тимчасовою зміною, але час швидко показав, що і навчання, і дистанційна робота стали нашою новою реальністю, до якої потрібно звикнути. Які наслідки пандемія може мати для дітей?

Негативні наслідки пандемії

Діти в підлітковому віці дуже чутливі до змін і стимулів у своєму оточенні, і все може вплинути на їхній розвиток. Через локдаун діти втратили багато можливостей насолоджуватися дитинством. Найважливішим є майже повна ізоляція від однолітків. Контакт з друзями та перебування серед ровесників є ключовими для розвитку дитини. Перші дослідження вже показують зростання рівня агресії серед дітей, що ймовірно є реакцією на нову ситуацію. Діти ще не мають механізмів, які допомагають переносити зміни, тому загальна фрустрація та втрата відчуття безпеки роблять ізоляцію набагато важчою для них, ніж для дорослих. Не можна забувати і про дітей, які зростають у токсичних сім’ях із насильством, для яких школа могла бути єдиним порятунком.

Новий спосіб життя також впливає на рівень активності дітей. Учні, прикути до дому та комп’ютера, мають набагато менше можливостей для фізичної активності. Навіть проста дорога до школи змушувала більше рухатися, тоді як заняття онлайн не потребують навіть виходу з ліжка (і це не лише серед наймолодших).

Негативні наслідки видно і серед старшої молоді. Ті, хто вже думає про майбутнє, хвилюються за ринок праці і майбутні іспити. Більша обізнаність про ситуацію змушує підлітків віком 13–17 років найчастіше оцінювати свій психічний стан як поганий. Це ускладнюється обмеженим контактом із ровесниками, особливо при переході до нових шкіл і класів.

Які можливості дала пандемія дітям?

Серед спеціалістів уже з’явився шкідливий термін «втрачене покоління». Однак попри всі мінуси, є й плюси. Діти й підлітки швидше розвинуть здатність адаптуватися до змін. Дистанційне навчання змушує до самодисципліни. Ті, кому важливе навчання, повинні навчитися справлятися без постійного нагляду вчителя. Не лише діти, а й дорослі отримали можливість оцінити цінність людських відносин і підтримки з боку інших. Дослідження фонду «Надаємо дітям силу» показало, що багато дітей отримують підтримку від батьків: 67% від матері, 40% від батька, 43% від друзів. І це найважливіше зараз: не залишати дітей самих, а дати їм відчути, що вони мають підтримку. Водночас кожна десята дитина не знайшла підтримки ні в кого. Тому сприймаймо пандемію як шанс покращити стосунки з дітьми. Сьогодні всім важко, але кожен виграє, якщо ми відкриємося до своїх близьких і будемо підтримувати одне одного.