Часті сварки між братами та сестрами для багатьох із нас – це яскраві спогади з дитинства, коли ми з посмішкою згадуємо наші дрібні конфлікти та те, наскільки серйозними й важливими вони колись нам здавалися. Коли діти постійно сваряться, а суперечки перетворюються на запеклі баталії, це сигнал для нас втрутитися й спробувати навчити їх шукати спільні рішення.

З самого початку варто навчати дітей, що сварки не обов’язково означають відсутність поваги до іншої людини. Діти вчаться через наслідування – вони можуть переймати різну поведінку з телебачення, але насамперед від своїх батьків. Тому потрібно почати із себе, щоб не подавати поганого прикладу і намагатися зберігати належний рівень дискусії.

Злість для людини – це природно, ми маємо право відчувати роздратування. Але важливо відрізняти злість від безпідставної чи будь-якої агресії щодо іншої людини. Важливо ще з дитинства навчати дітей, як справлятися з сильними емоціями. Гарним методом є пошук способів вивільнення негативних емоцій, наприклад, заняття спортом, творчістю, танцями чи малюванням.

Якщо різниця у віці між вашими дітьми велика, цілком природно, що можуть виникати конфлікти. Діти різного віку мають зовсім інший погляд на певні речі та різні потреби, тому можуть виникати непорозуміння. Використання аргументу «Ти мусиш поступитися, бо він/вона молодший(а)» – одне з найгірших рішень, адже воно лише підсилює конфлікт і злість старшої дитини. Найкраще дозволити дітям вирішувати суперечки самостійно, даючи їм підказки, що вони мають знайти найбільш справедливе рішення. Якщо діти самостійно не зможуть домовитися, запропонуйте свої варіанти виходу з конфлікту і запитайте, який вони вважають найбільш чесним.

Якщо ми втручаємося під час дитячих сварок, не слід придушувати конфлікти. Відкрита суперечка – це можливість досягти згоди, тоді як приховані образи, безпорадність і злість – це руйнівні емоції, які стануть для дитини важким тягарем. Найголовніше – навчати дітей вирішувати суперечки з повагою одне до одного.